| дієприкметнико́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дієприкметнико́вий | дієприкметнико́ва | дієприкметнико́ве | дієприкметнико́ві |
| родовий | дієприкметнико́вого | дієприкметнико́вої | дієприкметнико́вого | дієприкметнико́вих |
| давальний | дієприкметнико́вому | дієприкметнико́вій | дієприкметнико́вому | дієприкметнико́вим |
| знахідний | дієприкметнико́вий | дієприкметнико́ву | дієприкметнико́ве | дієприкметнико́ві |
| орудний | дієприкметнико́вим | дієприкметнико́вою | дієприкметнико́вим | дієприкметнико́вими |
| місцевий | на/у дієприкметнико́вому, дієприкметнико́вім | на/у дієприкметнико́вій | на/у дієприкметнико́вому, дієприкметнико́вім | на/у дієприкметнико́вих |