| дієприслівнико́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дієприслівнико́вий | дієприслівнико́ва | дієприслівнико́ве | дієприслівнико́ві |
| родовий | дієприслівнико́вого | дієприслівнико́вої | дієприслівнико́вого | дієприслівнико́вих |
| давальний | дієприслівнико́вому | дієприслівнико́вій | дієприслівнико́вому | дієприслівнико́вим |
| знахідний | дієприслівнико́вий | дієприслівнико́ву | дієприслівнико́ве | дієприслівнико́ві |
| орудний | дієприслівнико́вим | дієприслівнико́вою | дієприслівнико́вим | дієприслівнико́вими |
| місцевий | на/у дієприслівнико́вому, дієприслівнико́вім | на/у дієприслівнико́вій | на/у дієприслівнико́вому, дієприслівнико́вім | на/у дієприслівнико́вих |