дієслі́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дієслі́вний | дієслі́вна | дієслі́вне | дієслі́вні |
родовий | дієслі́вного | дієслі́вної | дієслі́вного | дієслі́вних |
давальний | дієслі́вному | дієслі́вній | дієслі́вному | дієслі́вним |
знахідний | дієслі́вний | дієслі́вну | дієслі́вне | дієслі́вні |
орудний | дієслі́вним | дієслі́вною | дієслі́вним | дієслі́вними |
місцевий | на/у дієслі́вному, дієслі́внім | на/у дієслі́вній | на/у дієслі́вному, дієслі́внім | на/у дієслі́вних |