>
| евальваці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | евальваці́йний | евальваці́йна | евальваці́йне | евальваці́йні |
| родовий | евальваці́йного | евальваці́йної | евальваці́йного | евальваці́йних |
| давальний | евальваці́йному | евальваці́йній | евальваці́йному | евальваці́йним |
| знахідний | евальваці́йний | евальваці́йну | евальваці́йне | евальваці́йні |
| орудний | евальваці́йним | евальваці́йною | евальваці́йним | евальваці́йними |
| місцевий | на/в евальваці́йному, евальваці́йнім | на/в евальваці́йній | на/в евальваці́йному, евальваці́йнім | на/в евальваці́йних |