>
едафі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | едафі́чний | едафі́чна | едафі́чне | едафі́чні |
родовий | едафі́чного | едафі́чної | едафі́чного | едафі́чних |
давальний | едафі́чному | едафі́чній | едафі́чному | едафі́чним |
знахідний | едафі́чний, едафі́чного | едафі́чну | едафі́чне | едафі́чні, едафі́чних |
орудний | едафі́чним | едафі́чною | едафі́чним | едафі́чними |
місцевий | на/в едафі́чному, едафі́чнім | на/в едафі́чній | на/в едафі́чному, едафі́чнім | на/в едафі́чних |