>
| еквідиста́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | еквідиста́нтний | еквідиста́нтна | еквідиста́нтне | еквідиста́нтні |
| родовий | еквідиста́нтного | еквідиста́нтної | еквідиста́нтного | еквідиста́нтних |
| давальний | еквідиста́нтному | еквідиста́нтній | еквідиста́нтному | еквідиста́нтним |
| знахідний | еквідиста́нтний | еквідиста́нтну | еквідиста́нтне | еквідиста́нтні |
| орудний | еквідиста́нтним | еквідиста́нтною | еквідиста́нтним | еквідиста́нтними |
| місцевий | на/в еквідиста́нтному, еквідиста́нтнім | на/в еквідиста́нтній | на/в еквідиста́нтному, еквідиста́нтнім | на/в еквідиста́нтних |