>
| еквіполе́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | еквіполе́нтний | еквіполе́нтна | еквіполе́нтне | еквіполе́нтні |
| родовий | еквіполе́нтного | еквіполе́нтної | еквіполе́нтного | еквіполе́нтних |
| давальний | еквіполе́нтному | еквіполе́нтній | еквіполе́нтному | еквіполе́нтним |
| знахідний | еквіполе́нтний, еквіполе́нтного | еквіполе́нтну | еквіполе́нтне | еквіполе́нтні, еквіполе́нтних |
| орудний | еквіполе́нтним | еквіполе́нтною | еквіполе́нтним | еквіполе́нтними |
| місцевий | на/в еквіполе́нтному, еквіполе́нтнім | на/в еквіполе́нтній | на/в еквіполе́нтному, еквіполе́нтнім | на/в еквіполе́нтних |