>
| екзальто́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | екзальто́ваний | екзальто́вана | екзальто́ване | екзальто́вані |
| родовий | екзальто́ваного | екзальто́ваної | екзальто́ваного | екзальто́ваних |
| давальний | екзальто́ваному | екзальто́ваній | екзальто́ваному | екзальто́ваним |
| знахідний | екзальто́ваного, екзальто́ваний | екзальто́вану | екзальто́ване | екзальто́ваних, екзальто́вані |
| орудний | екзальто́ваним | екзальто́ваною | екзальто́ваним | екзальто́ваними |
| місцевий | на/в екзальто́ваному, екзальто́ванім | на/в екзальто́ваній | на/в екзальто́ваному, екзальто́ванім | на/в екзальто́ваних |