>
| екземпліфікаці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | екземпліфікаці́йний | екземпліфікаці́йна | екземпліфікаці́йне | екземпліфікаці́йні |
| родовий | екземпліфікаці́йного | екземпліфікаці́йної | екземпліфікаці́йного | екземпліфікаці́йних |
| давальний | екземпліфікаці́йному | екземпліфікаці́йній | екземпліфікаці́йному | екземпліфікаці́йним |
| знахідний | екземпліфікаці́йний | екземпліфікаці́йну | екземпліфікаці́йне | екземпліфікаці́йні |
| орудний | екземпліфікаці́йним | екземпліфікаці́йною | екземпліфікаці́йним | екземпліфікаці́йними |
| місцевий | на/в екземпліфікаці́йному, екземпліфікаці́йнім | на/в екземпліфікаці́йній | на/в екземпліфікаці́йному, екземпліфікаці́йнім | на/в екземпліфікаці́йних |