>
| елідо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | елідо́ваний | елідо́вана | елідо́ване | елідо́вані |
| родовий | елідо́ваного | елідо́ваної | елідо́ваного | елідо́ваних |
| давальний | елідо́ваному | елідо́ваній | елідо́ваному | елідо́ваним |
| знахідний | елідо́ваний, елідо́ваного | елідо́вану | елідо́ване | елідо́вані, елідо́ваних |
| орудний | елідо́ваним | елідо́ваною | елідо́ваним | елідо́ваними |
| місцевий | на/в елідо́ваному, елідо́ванім | на/в елідо́ваній | на/в елідо́ваному, елідо́ванім | на/в елідо́ваних |