>
| емітува́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (випускатися внаслідок емісії) | ||
| Інфінітив | емітува́тися, емітува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | емітува́тиметься | емітува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | еміту́ється | еміту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| еміту́ючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | емітува́вся, емітува́всь | емітува́лися, емітува́лись |
| жін. р. | емітува́лася, емітува́лась | |
| сер. р. | емітува́лося, емітува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| емітува́вшись | ||