>
| ендоге́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ендоге́нний | ендоге́нна | ендоге́нне | ендоге́нні |
| родовий | ендоге́нного | ендоге́нної | ендоге́нного | ендоге́нних |
| давальний | ендоге́нному | ендоге́нній | ендоге́нному | ендоге́нним |
| знахідний | ендоге́нний | ендоге́нну | ендоге́нне | ендоге́нні |
| орудний | ендоге́нним | ендоге́нною | ендоге́нним | ендоге́нними |
| місцевий | на/в ендоге́нному, ендоге́ннім | на/в ендоге́нній | на/в ендоге́нному, ендоге́ннім | на/в ендоге́нних |