>
| ендостальни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ендостальни́й | ендостальна́ | ендостальне́ | ендостальні́ |
| родовий | ендостально́го | ендостально́ї | ендостально́го | ендостальни́х |
| давальний | ендостально́му | ендостальні́й | ендостально́му | ендостальни́м |
| знахідний | ендостальни́й | ендостальну́ | ендостальне́ | ендостальні́ |
| орудний | ендостальни́м | ендостально́ю | ендостальни́м | ендостальни́ми |
| місцевий | на/в ендостально́му, ендостальні́м | на/в ендостальні́й | на/в ендостально́му, ендостальні́м | на/в ендостальни́х |