>
| епатува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | епатува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | епату́ймо | |
| 2 особа | епату́й | епату́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | епатува́тиму | епатува́тимемо, епатува́тимем |
| 2 особа | епатува́тимеш | епатува́тимете |
| 3 особа | епатува́тиме | епатува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | епату́ю | епату́ємо, епату́єм |
| 2 особа | епату́єш | епату́єте |
| 3 особа | епату́є | епату́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| епату́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | епатува́в | епатува́ли |
| жін. р. | епатува́ла | |
| сер. р. | епатува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| епато́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| епато́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| епатува́вши | ||