>
| епейрогені́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епейрогені́чний | епейрогені́чна | епейрогені́чне | епейрогені́чні |
| родовий | епейрогені́чного | епейрогені́чної | епейрогені́чного | епейрогені́чних |
| давальний | епейрогені́чному | епейрогені́чній | епейрогені́чному | епейрогені́чним |
| знахідний | епейрогені́чний | епейрогені́чну | епейрогені́чне | епейрогені́чні |
| орудний | епейрогені́чним | епейрогені́чною | епейрогені́чним | епейрогені́чними |
| місцевий | на/в епейрогені́чному, епейрогені́чнім | на/в епейрогені́чній | на/в епейрогені́чному, епейрогені́чнім | на/в епейрогені́чних |