>
| еполе́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | еполе́тний | еполе́тна | еполе́тне | еполе́тні |
| родовий | еполе́тного | еполе́тної | еполе́тного | еполе́тних |
| давальний | еполе́тному | еполе́тній | еполе́тному | еполе́тним |
| знахідний | еполе́тний | еполе́тну | еполе́тне | еполе́тні |
| орудний | еполе́тним | еполе́тною | еполе́тним | еполе́тними |
| місцевий | на/в еполе́тному, еполе́тнім | на/в еполе́тній | на/в еполе́тному, еполе́тнім | на/в еполе́тних |