>
| епізоотологі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епізоотологі́чний | епізоотологі́чна | епізоотологі́чне | епізоотологі́чні |
| родовий | епізоотологі́чного | епізоотологі́чної | епізоотологі́чного | епізоотологі́чних |
| давальний | епізоотологі́чному | епізоотологі́чній | епізоотологі́чному | епізоотологі́чним |
| знахідний | епізоотологі́чний | епізоотологі́чну | епізоотологі́чне | епізоотологі́чні |
| орудний | епізоотологі́чним | епізоотологі́чною | епізоотологі́чним | епізоотологі́чними |
| місцевий | на/в епізоотологі́чному, епізоотологі́чнім | на/в епізоотологі́чній | на/в епізоотологі́чному, епізоотологі́чнім | на/в епізоотологі́чних |