>
| епіконтинента́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епіконтинента́льний | епіконтинента́льна | епіконтинента́льне | епіконтинента́льні |
| родовий | епіконтинента́льного | епіконтинента́льної | епіконтинента́льного | епіконтинента́льних |
| давальний | епіконтинента́льному | епіконтинента́льній | епіконтинента́льному | епіконтинента́льним |
| знахідний | епіконтинента́льний | епіконтинента́льну | епіконтинента́льне | епіконтинента́льні |
| орудний | епіконтинента́льним | епіконтинента́льною | епіконтинента́льним | епіконтинента́льними |
| місцевий | на/в епіконтинента́льному, епіконтинента́льнім | на/в епіконтинента́льній | на/в епіконтинента́льному, епіконтинента́льнім | на/в епіконтинента́льних |