>
| епіко́тиль – іменник чоловічого роду | ||
| (частина стебла) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | епіко́тиль | епіко́тилі |
| родовий | епіко́тиля | епіко́тилів |
| давальний | епіко́тилю, епіко́тилеві | епіко́тилям |
| знахідний | епіко́тиль | епіко́тилі |
| орудний | епіко́тилем | епіко́тилями |
| місцевий | на/в епіко́тилі, епіко́тилю | на/в епіко́тилях |
| кличний | епіко́тилю* | епіко́тилі* |