>
| епіло́говий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епіло́говий | епіло́гова | епіло́гове | епіло́гові |
| родовий | епіло́гового | епіло́гової | епіло́гового | епіло́гових |
| давальний | епіло́говому | епіло́говій | епіло́говому | епіло́говим |
| знахідний | епіло́говий, епіло́гового | епіло́гову | епіло́гове | епіло́гові, епіло́гових |
| орудний | епіло́говим | епіло́говою | епіло́говим | епіло́говими |
| місцевий | на/в епіло́говому, епіло́говім | на/в епіло́говій | на/в епіло́говому, епіло́говім | на/в епіло́гових |