>
| епіфі́зний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епіфі́зний | епіфі́зна | епіфі́зне | епіфі́зні |
| родовий | епіфі́зного | епіфі́зної | епіфі́зного | епіфі́зних |
| давальний | епіфі́зному | епіфі́зній | епіфі́зному | епіфі́зним |
| знахідний | епіфі́зний, епіфі́зного | епіфі́зну | епіфі́зне | епіфі́зні, епіфі́зних |
| орудний | епіфі́зним | епіфі́зною | епіфі́зним | епіфі́зними |
| місцевий | на/в епіфі́зному, епіфі́знім | на/в епіфі́зній | на/в епіфі́зному, епіфі́знім | на/в епіфі́зних |