>
| епіцикло́їдний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епіцикло́їдний | епіцикло́їдна | епіцикло́їдне | епіцикло́їдні |
| родовий | епіцикло́їдного | епіцикло́їдної | епіцикло́їдного | епіцикло́їдних |
| давальний | епіцикло́їдному | епіцикло́їдній | епіцикло́їдному | епіцикло́їдним |
| знахідний | епіцикло́їдний | епіцикло́їдну | епіцикло́їдне | епіцикло́їдні |
| орудний | епіцикло́їдним | епіцикло́їдною | епіцикло́їдним | епіцикло́їдними |
| місцевий | на/в епіцикло́їдному, епіцикло́їднім | на/в епіцикло́їдній | на/в епіцикло́їдному, епіцикло́їднім | на/в епіцикло́їдних |