>
| ерози́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ерози́вний | ерози́вна | ерози́вне | ерози́вні |
| родовий | ерози́вного | ерози́вної | ерози́вного | ерози́вних |
| давальний | ерози́вному | ерози́вній | ерози́вному | ерози́вним |
| знахідний | ерози́вний | ерози́вну | ерози́вне | ерози́вні |
| орудний | ерози́вним | ерози́вною | ерози́вним | ерози́вними |
| місцевий | на/в ерози́вному, ерози́внім | на/в ерози́вній | на/в ерози́вному, ерози́внім | на/в ерози́вних |