>
| ерудо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ерудо́ваний | ерудо́вана | ерудо́ване | ерудо́вані |
| родовий | ерудо́ваного | ерудо́ваної | ерудо́ваного | ерудо́ваних |
| давальний | ерудо́ваному | ерудо́ваній | ерудо́ваному | ерудо́ваним |
| знахідний | ерудо́ваний, ерудо́ваного | ерудо́вану | ерудо́ване | ерудо́вані, ерудо́ваних |
| орудний | ерудо́ваним | ерудо́ваною | ерудо́ваним | ерудо́ваними |
| місцевий | на/в ерудо́ваному, ерудо́ванім | на/в ерудо́ваній | на/в ерудо́ваному, ерудо́ванім | на/в ерудо́ваних |