>
| естафе́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | естафе́тний | естафе́тна | естафе́тне | естафе́тні |
| родовий | естафе́тного | естафе́тної | естафе́тного | естафе́тних |
| давальний | естафе́тному | естафе́тній | естафе́тному | естафе́тним |
| знахідний | естафе́тний, естафе́тного | естафе́тну | естафе́тне | естафе́тні, естафе́тних |
| орудний | естафе́тним | естафе́тною | естафе́тним | естафе́тними |
| місцевий | на/в естафе́тному, естафе́тнім | на/в естафе́тній | на/в естафе́тному, естафе́тнім | на/в естафе́тних |