>
| есхатологі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | есхатологі́чний | есхатологі́чна | есхатологі́чне | есхатологі́чні |
| родовий | есхатологі́чного | есхатологі́чної | есхатологі́чного | есхатологі́чних |
| давальний | есхатологі́чному | есхатологі́чній | есхатологі́чному | есхатологі́чним |
| знахідний | есхатологі́чний | есхатологі́чну | есхатологі́чне | есхатологі́чні |
| орудний | есхатологі́чним | есхатологі́чною | есхатологі́чним | есхатологі́чними |
| місцевий | на/в есхатологі́чному, есхатологі́чнім | на/в есхатологі́чній | на/в есхатологі́чному, есхатологі́чнім | на/в есхатологі́чних |