>
| етапува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | етапува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | етапу́ймо | |
| 2 особа | етапу́й | етапу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | етапува́тиму | етапува́тимемо, етапува́тимем |
| 2 особа | етапува́тимеш | етапува́тимете |
| 3 особа | етапува́тиме | етапува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | етапу́ю | етапу́ємо, етапу́єм |
| 2 особа | етапу́єш | етапу́єте |
| 3 особа | етапу́є | етапу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| етапу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | етапува́в | етапува́ли |
| жін. р. | етапува́ла | |
| сер. р. | етапува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| етапува́вши | ||