>
| етноботані́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | етноботані́чний | етноботані́чна | етноботані́чне | етноботані́чні |
| родовий | етноботані́чного | етноботані́чної | етноботані́чного | етноботані́чних |
| давальний | етноботані́чному | етноботані́чній | етноботані́чному | етноботані́чним |
| знахідний | етноботані́чний | етноботані́чну | етноботані́чне | етноботані́чні |
| орудний | етноботані́чним | етноботані́чною | етноботані́чним | етноботані́чними |
| місцевий | на/в етноботані́чному, етноботані́чнім | на/в етноботані́чній | на/в етноботані́чному, етноботані́чнім | на/в етноботані́чних |