>
| етіологі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | етіологі́чний | етіологі́чна | етіологі́чне | етіологі́чні |
| родовий | етіологі́чного | етіологі́чної | етіологі́чного | етіологі́чних |
| давальний | етіологі́чному | етіологі́чній | етіологі́чному | етіологі́чним |
| знахідний | етіологі́чний | етіологі́чну | етіологі́чне | етіологі́чні |
| орудний | етіологі́чним | етіологі́чною | етіологі́чним | етіологі́чними |
| місцевий | на/в етіологі́чному, етіологі́чнім | на/в етіологі́чній | на/в етіологі́чному, етіологі́чнім | на/в етіологі́чних |