>
ехолокаці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ехолокаці́йний | ехолокаці́йна | ехолокаці́йне | ехолокаці́йні |
родовий | ехолокаці́йного | ехолокаці́йної | ехолокаці́йного | ехолокаці́йних |
давальний | ехолокаці́йному | ехолокаці́йній | ехолокаці́йному | ехолокаці́йним |
знахідний | ехолокаці́йний | ехолокаці́йну | ехолокаці́йне | ехолокаці́йні |
орудний | ехолокаці́йним | ехолокаці́йною | ехолокаці́йним | ехолокаці́йними |
місцевий | на/в ехолокаці́йному, ехолокаці́йнім | на/в ехолокаці́йній | на/в ехолокаці́йному, ехолокаці́йнім | на/в ехолокаці́йних |