>
е́хо – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | е́хо | е́ха |
родовий | е́ха | ех |
давальний | е́ху, е́хові | е́хам |
знахідний | е́хо | е́ха |
орудний | е́хом | е́хами |
місцевий | на/в е́ху, е́хові | на/в е́хах |
кличний | е́хо* | е́ха* |
[техн.] |