| | |
| жбу́рити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | жбу́рити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | жбу́рмо |
| 2 особа | жбур | жбу́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жбу́ритиму | жбу́ритимемо, жбу́ритимем |
| 2 особа | жбу́ритимеш | жбу́ритимете |
| 3 особа | жбу́ритиме | жбу́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жбу́рю | жбу́римо, жбу́рим |
| 2 особа | жбу́риш | жбу́рите |
| 3 особа | жбу́рить | жбу́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| жбу́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | жбу́рив | жбу́рили |
| жін. р. | жбу́рила |
| сер. р. | жбу́рило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| жбу́ривши |
