| | |
| жбурля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | жбурля́тися, жбурля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | жбурля́ймося, жбурля́ймось |
| 2 особа | жбурля́йся, жбурля́йсь | жбурля́йтеся, жбурля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жбурля́тимуся, жбурля́тимусь | жбурля́тимемося, жбурля́тимемось, жбурля́тимемся |
| 2 особа | жбурля́тимешся | жбурля́тиметеся, жбурля́тиметесь |
| 3 особа | жбурля́тиметься | жбурля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жбурля́юся, жбурля́юсь | жбурля́ємося, жбурля́ємось, жбурля́ємся |
| 2 особа | жбурля́єшся | жбурля́єтеся, жбурля́єтесь |
| 3 особа | жбурля́ється | жбурля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| жбурля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | жбурля́вся, жбурля́всь | жбурля́лися, жбурля́лись |
| жін. р. | жбурля́лася, жбурля́лась |
| сер. р. | жбурля́лося, жбурля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| жбурля́вшись |
