| | |
| жебрува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | жебрува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | жебру́ймо |
| 2 особа | жебру́й | жебру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жебрува́тиму | жебрува́тимемо, жебрува́тимем |
| 2 особа | жебрува́тимеш | жебрува́тимете |
| 3 особа | жебрува́тиме | жебрува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жебру́ю | жебру́ємо, жебру́єм |
| 2 особа | жебру́єш | жебру́єте |
| 3 особа | жебру́є | жебру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| жебру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | жебрува́в | жебрува́ли |
| жін. р. | жебрува́ла |
| сер. р. | жебрува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| жебрува́вши |
