| женці́в – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | женці́в | женце́ва | женце́ве | женце́ві |
| родовий | женце́вого | женце́вої | женце́вого | женце́вих |
| давальний | женце́вому | женце́вій | женце́вому | женце́вим |
| знахідний | женці́в, женце́вого | женце́ву | женце́ве | женце́ві, женце́вих |
| орудний | женце́вим | женце́вою | женце́вим | женце́вими |
| місцевий | на/у женце́вому, женце́вім | на/у женце́вій | на/у женце́вому, женце́вім | на/у женце́вих |