| жереб’я́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | жереб’я́чий | жереб’я́ча | жереб’я́че | жереб’я́чі |
| родовий | жереб’я́чого | жереб’я́чої | жереб’я́чого | жереб’я́чих |
| давальний | жереб’я́чому | жереб’я́чій | жереб’я́чому | жереб’я́чим |
| знахідний | жереб’я́чий, жереб’я́чого | жереб’я́чу | жереб’я́че | жереб’я́чі, жереб’я́чих |
| орудний | жереб’я́чим | жереб’я́чою | жереб’я́чим | жереб’я́чими |
| місцевий | на/у жереб’я́чому, жереб’я́чім | на/у жереб’я́чій | на/у жереб’я́чому, жереб’я́чім | на/у жереб’я́чих |