| | |
| жи́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (те ж, що ‘зичити’ – бажати комусь чогось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | жи́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | жи́чмо |
| 2 особа | жич | жи́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жи́читиму | жи́читимемо, жи́читимем |
| 2 особа | жи́читимеш | жи́читимете |
| 3 особа | жи́читиме | жи́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жи́чу | жи́чимо, жи́чим |
| 2 особа | жи́чиш | жи́чите |
| 3 особа | жи́чить | жи́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| жи́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | жи́чив | жи́чили |
| жін. р. | жи́чила |
| сер. р. | жи́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| жи́чивши |
