| жоло́бча́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | жоло́бча́тий | жоло́бча́та | жоло́бча́те | жоло́бча́ті |
| родовий | жоло́бча́того | жоло́бча́тої | жоло́бча́того | жоло́бча́тих |
| давальний | жоло́бча́тому | жоло́бча́тій | жоло́бча́тому | жоло́бча́тим |
| знахідний | жоло́бча́тий | жоло́бча́ту | жоло́бча́те | жоло́бча́ті |
| орудний | жоло́бча́тим | жоло́бча́тою | жоло́бча́тим | жоло́бча́тими |
| місцевий | на/у жоло́бча́тому, жоло́бча́тім | на/у жоло́бча́тій | на/у жоло́бча́тому, жоло́бча́тім | на/у жоло́бча́тих |