жінколю́бний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | жінколю́бний | жінколю́бна | жінколю́бне | жінколю́бні |
родовий | жінколю́бного | жінколю́бної | жінколю́бного | жінколю́бних |
давальний | жінколю́бному | жінколю́бній | жінколю́бному | жінколю́бним |
знахідний | жінколю́бний, жінколю́бного | жінколю́бну | жінколю́бне | жінколю́бні, жінколю́бних |
орудний | жінколю́бним | жінколю́бною | жінколю́бним | жінколю́бними |
місцевий | на/у жінколю́бному, жінколю́бнім | на/у жінколю́бній | на/у жінколю́бному, жінколю́бнім | на/у жінколю́бних |