| жінконенави́сницький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | жінконенави́сницький | жінконенави́сницька | жінконенави́сницьке | жінконенави́сницькі |
| родовий | жінконенави́сницького | жінконенави́сницької | жінконенави́сницького | жінконенави́сницьких |
| давальний | жінконенави́сницькому | жінконенави́сницькій | жінконенави́сницькому | жінконенави́сницьким |
| знахідний | жінконенави́сницький, жінконенави́сницького | жінконенави́сницьку | жінконенави́сницьке | жінконенави́сницькі, жінконенави́сницьких |
| орудний | жінконенави́сницьким | жінконенави́сницькою | жінконенави́сницьким | жінконенави́сницькими |
| місцевий | на/у жінконенави́сницькому, жінконенави́сницькім | на/у жінконенави́сницькій | на/у жінконенави́сницькому, жінконенави́сницькім | на/у жінконенави́сницьких |