| | | | |
| заарешто́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | заарешто́ваний | заарешто́вана | заарешто́ване | заарешто́вані |
| родовий | заарешто́ваного | заарешто́ваної | заарешто́ваного | заарешто́ваних |
| давальний | заарешто́ваному | заарешто́ваній | заарешто́ваному | заарешто́ваним |
| знахідний | заарешто́ваний, заарешто́ваного | заарешто́вану | заарешто́ване | заарешто́вані, заарешто́ваних |
| орудний | заарешто́ваним | заарешто́ваною | заарешто́ваним | заарешто́ваними |
| місцевий | на/у заарешто́ваному, заарешто́ванім | на/у заарешто́ваній | на/у заарешто́ваному, заарешто́ванім | на/у заарешто́ваних |
