| | |
| заба́читися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (побачитися, мати зустріч з ким-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заба́читися, заба́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заба́чмося, заба́чмось |
| 2 особа | заба́чся | заба́чтеся, заба́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заба́чуся, заба́чусь | заба́чимося, заба́чимось, заба́чимся |
| 2 особа | заба́чишся | заба́читеся, заба́читесь |
| 3 особа | заба́читься | заба́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | заба́чився, заба́чивсь | заба́чилися, заба́чились |
| жін.р. | заба́чилася, заба́чилась |
| сер.р. | заба́чилося, заба́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заба́чившись |
