| | |
| забрако́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | забрако́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | забрако́вуймо |
| 2 особа | забрако́вуй | забрако́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забрако́вуватиму | забрако́вуватимемо, забрако́вуватимем |
| 2 особа | забрако́вуватимеш | забрако́вуватимете |
| 3 особа | забрако́вуватиме | забрако́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забрако́вую | забрако́вуємо, забрако́вуєм |
| 2 особа | забрако́вуєш | забрако́вуєте |
| 3 особа | забрако́вує | забрако́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| забрако́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | забрако́вував | забрако́вували |
| жін. р. | забрако́вувала |
| сер. р. | забрако́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| забрако́вувавши |
