| | |
| забруко́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | забруко́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | забруко́вуймо |
| 2 особа | забруко́вуй | забруко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забруко́вуватиму | забруко́вуватимемо, забруко́вуватимем |
| 2 особа | забруко́вуватимеш | забруко́вуватимете |
| 3 особа | забруко́вуватиме | забруко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забруко́вую | забруко́вуємо, забруко́вуєм |
| 2 особа | забруко́вуєш | забруко́вуєте |
| 3 особа | забруко́вує | забруко́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| забруко́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | забруко́вував | забруко́вували |
| жін. р. | забруко́вувала |
| сер. р. | забруко́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| забруко́вувавши |
