| забубни́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забубни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забубні́мо, забубні́м | |
| 2 особа | забубни́ | забубні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забубню́ | забубнимо́, забубни́м |
| 2 особа | забубни́ш | забубните́ |
| 3 особа | забубни́ть | забубня́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забубни́в | забубни́ли |
| жін.р. | забубни́ла | |
| сер.р. | забубни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забубни́вши | ||