| забурмоті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забурмоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забурмоті́мо, забурмоті́м | |
| 2 особа | забурмоти́ | забурмоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забурмочу́ | забурмотимо́, забурмоти́м |
| 2 особа | забурмоти́ш | забурмотите́ |
| 3 особа | забурмоти́ть | забурмотя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забурмоті́в | забурмоті́ли |
| жін.р. | забурмоті́ла | |
| сер.р. | забурмоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забурмоті́вши | ||