| забурто́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | забурто́ваний | забурто́вана | забурто́ване | забурто́вані |
| родовий | забурто́ваного | забурто́ваної | забурто́ваного | забурто́ваних |
| давальний | забурто́ваному | забурто́ваній | забурто́ваному | забурто́ваним |
| знахідний | забурто́ваний | забурто́вану | забурто́ване | забурто́вані |
| орудний | забурто́ваним | забурто́ваною | забурто́ваним | забурто́ваними |
| місцевий | на/у забурто́ваному, забурто́ванім | на/у забурто́ваній | на/у забурто́ваному, забурто́ванім | на/у забурто́ваних |