| | |
| забу́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | забу́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | забу́рюймо |
| 2 особа | забу́рюй | забу́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забу́рюватиму | забу́рюватимемо, забу́рюватимем |
| 2 особа | забу́рюватимеш | забу́рюватимете |
| 3 особа | забу́рюватиме | забу́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забу́рюю | забу́рюємо, забу́рюєм |
| 2 особа | забу́рюєш | забу́рюєте |
| 3 особа | забу́рює | забу́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| забу́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | забу́рював | забу́рювали |
| жін. р. | забу́рювала |
| сер. р. | забу́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| забу́рюваний |
| Безособова форма |
| забу́рювано |
| Дієприслівник |
| забу́рювавши |
