| забуя́нити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забуя́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забуя́ньмо | |
| 2 особа | забуя́нь | забуя́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забуя́ню | забуя́нимо, забуя́ним |
| 2 особа | забуя́ниш | забуя́ните |
| 3 особа | забуя́нить | забуя́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забуя́нив | забуя́нили |
| жін.р. | забуя́нила | |
| сер.р. | забуя́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забуя́нивши | ||