| | | | |
| забісо́ваний – прикметник | | | | |
| | | | |
| (дуже впертий) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | забісо́ваний | забісо́вана | забісо́ване | забісо́вані |
| родовий | забісо́ваного | забісо́ваної | забісо́ваного | забісо́ваних |
| давальний | забісо́ваному | забісо́ваній | забісо́ваному | забісо́ваним |
| знахідний | забісо́ваний, забісо́ваного | забісо́вану | забісо́ване | забісо́вані, забісо́ваних |
| орудний | забісо́ваним | забісо́ваною | забісо́ваним | забісо́ваними |
| місцевий | на/у забісо́ваному, забісо́ванім | на/у забісо́ваній | на/у забісо́ваному, забісо́ванім | на/у забісо́ваних |
| | | | |
| [розм., арх.] | | | | |
